Ексторія

 Англійці до Першої світової війни (1800 - 1914 AD) Щоб позбутись французів мальтійці добровільно погодились стати британським протекторатом . А уже з 1813 Британська імперія офіційно "підвищила" Мальту до статусу коронної колонії . У тому ж 1813 р. на Мальту завезли чуму. Яка уколошкала 4% всього населення. Проте за рік чуму було подолано. Шляхом карантинних заходів.  А через 200 років, при наявності інтернету, доказової медицини, "доброї" БіґФарми та неймовірною дикунських заходів світ не зміг цього повторити з коронавірусом. Британці повторили багато із реформ Наполена: податкову, судово-юридичну, по обмеженню влади церкви та феодалів. Мальта стала центральною базою середземноморського флоту Британської імперії.  (британський військовий корабель, 1896 р.; фото від Віки ) Коли флот отримував багато грошей, Мальта процвітала. А коли мало, то ставало дуже сумно. Доходило до хлібних бунтів. (демонстрація проти хлібних податків, 1880 р.; фото від Віки ) Проте з кінця

Французи (1798 - 1800 AD) У 1798 р. Наполеон Бонапарт плив з експедиційним флотом у Єгипет. Через Мальту. Горді Госпітальєри погодились впустити до порту лише 2 кораблі. Але Наполеон мав 30 000 солдатів. І з ними швидко захопив острів. Найцікавіше, що запеклий опір йому чинили мальтійські ополченці. А лицарі-Госпітальєри воювали так собі. І саме вони капітулювали перед французами. (капітуляція Госпітальєрів перед французами; дякі Віці за зображення) Наполеон висадився на острів і розгорнув бурхливу діяльність: провів адміністративну реформу, скасував феодальне право та рабство (так, на Мальті в ті часи ще було рабство), заснував початкові школи, відділив церкву від держави та навів лад у державних фінансах. Через 6 днів Наполеон поплив далі, залишивши гарнізон. Усі ці реформи він зробив за шість днів! Французькі урядники примудрились так роздраконити початково радше прихильних мальтійців, що останні підняли бунт за кілька місяців. Справи у повстанців ішли непогано. А коли на допомогу

Госпітальєри (1530 - 1798 AD) На початку XVI ст. Османська імперія розширялась на захід. І то дуже успішно. У 1522 р. османи під керівництвом Сулеймана І вигнали Госпітальєрів з острова Родос (зараз належить Греції). Побоюючись, що османці захоплять Рим і знищать християнство як таке, іспанський король Карл V Габсбург передав Мальту Госпітальєрам. (османський султан, дякуєм  Віці  за фотку) (іспанський дарувальник, дякуєм Віці за фото) Останні тут хазяйнували добре. І розвивали острів. Вони спричинили тут розквіт. Госпітальєри займались лікуванням (неочікувано!). Безкоштовним. Але приймали пожертви. От на цих пожертвах Мальта і розквітла. Але Госпітальєри були не тільки лікарями, а й воїнами (це ж лицарський орден!). Тож вони своїми корабликами почали нападати на кораблики Османської імперії. Останнім це очікувано не сподобалось. Вони схарились. Дуже.  І ось 1565 р. наш старий знайомий, Сулейман І, нападає на Мальту. Нападників було 35000, госпітальєрів разом з приданими підрозді

Нормани (1091 - 1530 AD) У 1091 р. на Мальті висадився норман Рожер I , граф Сицилії. Рожер І - цікавий кадр. На час висадки на Мальті він уже був графом Сицилії 20 років. І він перший граф Сицилії. До нього там графи не водились. А ще цікаво, що він норман . Саме так, вихідець із Нормандія . Тої, що на півночі Франції, де була висадка союзників у Другій Світовій. Здавалося б, де Нормандія, а де Мальта? (зображення нашого героя, крайній справа, може і не дуже, але спасибі Віці й на тім) Отже згідно з джерелами близькими до пана Рожера його корабель приплив перший. Ну бо у графа був найшвидший корабель. І висадився він із 13-ма лицарями . І розігнав туземців на березі. І дочекався висадки головних сил свого війська з інших (повільніших) кораблів. З усьою братвою Рожер І почав облогу Мдіни . Чомусь усі зайди полюбляли брати саме це місто в облогу. Місцеві араби допетрали, що пахне жареним, віддали йому багато різних ніштяків і склали йому вассальну присягу (тобто визнали своїм начальник

Араби (870 - 1091 AD) У 870 році араби з Північної Африки висадились на Мальті і після тривалої облоги таки взяли Малет (той самий, який візантійці так ретельно укріплювали). На радощах переможці вчинили у місті різанину, пограбували його, церкви роздовбали і мармур з цих церков вивезли до себе додому. Де його успішно використали при будівництві рибату (замку) у місті Сус (він знаходиться на території сучасного Тунісу). (гарний замок, но нє? фотка від Віки ) Наступних 200 років Мальта була практично безлюдною (окрім військового гарнізону). Або була навіть дуже залюдненою і процвітала. Різні джерела надають різні дані щодо цього. А сучасникам було байдуже до наших історичних знань, тож вони нічого нам не написали. Як би там не було, але вплив арабів на Мальту колосальний. Вони істотно покращили сільське господарство. Почали садити лимони, апельсини, інжир і мигдаль. А також бавовну, яка стала наріжним каменем економіки на кількасот наступних років. Впровадили тераси поля та системи їх

Візантія (535 - 870 AD) VI століття - один з періодів експансії Візантії . І тоді якраз візантійці й захопили Мальту. Можливо, що це зробив славетний візантійський генерал Велізарій . Але це не точно. (Велізарій, мозаїка, фото від Вікі ) Під Візантією Мальті жилось непогано. Для візантійців Мальта була важливим форпостом у західному Середземномор'ї. Та всі імперії занепадають. І Візантію теж це спітало. А от мусульмани якраз посилювались. Ситуація для Візантії  почала виглядати сумно. (як бачите, Мальта перебувала на самісінькому фронтирі, фото від Вікі ) Тому візантійці укріпляли Мальту. Під той двіж також покращили захист міста Малет . Так укріпили, що саме місто зменшилось втричі. А дві треті його території використали під захисні споруди. Додаткові захисні споруди.